Хресна дорога
Якщо іти до церкви від головної брами, праворуч видно невеликий горб. Вгору веде стежка, яка починається біля каплички – це хресна дорога. Вздовж неї стоять простенькі хрести-стації. Далі, за вершиною горба, хресний шлях прямує узліссям. Саме там було виявлено залишки обителі часів її заснування.
Цвинтар
Зараз неподалік від цього місця розташований чернечий цвинтар. Могили підгорецьких ченців оздоблені по-різному: десь це просто хрести, десь металеві фігури, а подекуди – гранітні чи мармурові надгробки. Де-не-де збереглися лежачі кам'яні плити з мотивами.
Городище
Далі на південний схід від обителі, на вершині іншого горба, стояв давньоруський монастир-попередник. Тут розташований дитинець літописного Пліснеська, від якого поселення поступово розросталося.
Обриси ландшафту «підказують», де були оборонні вали, які оточували городище. Територія ця досі досліджується. Пам'ятка дуже важлива для фахівців, але й просто допитливим мандрівникам тут може бути цікаво.
Статуя Онуфрія
Дорогою від траси до монастиря, на повороті стоїть скульптура старця. Вона побілена і обгороджена, але без підпису. В ній легко впізнати Онуфрія Великого. Святий жив у 3 столітті аскетом у пустелі. За переказами, хлібом його годував янгол, а борода виросла за один день до колін, щоб прикрити наготу, коли одяг святого зносився.
Що є в монастирі
Відкрита монастирська тераса є подвір'ям, на якому розташовані окремі корпуси, церква та менші муровані споруди. Територія повільно реставрується, всі об'єкти в хорошому стані. Тут є чудотворна ікона, доступна для огляду.
Підгорецький монастир є чинним і належить Української Греко-Католицькій церкві. Серед споруд монастирського комплексу дві мають охоронний статус:
- Церква Різдва Богородиці.
- Монастирські келії.
Монастир має вигнуту форму, що повторює обриси рельєфу. Територія його невелика: до 80 метрів ушир і 350 метрів уздовж. Тераса, на якій розташована обитель, повністю не обгороджена, а лише обмежена горбом з одного боку та долиною – з іншого.
Бароковий комплекс виконаний у сірих відтінках, доповнених білим, тьмяно-жовтим, сріблястим та зеленим кольорами.
Територія Підгорецького монастиря має такі складові:
- Головна брама (сучасний в'їзд).
- Церква Благовіщення.
- Дзвіниця (над входом у внутрішній двір).
- Каплиця.
- Житлово-господарські споруди, окремі корпуси, келії.
- Господарські споруди.
Храм Благовіщення
Храм Благовіщення – це головна споруда обителі. Його зовнішній вигляд досить аскетичний, декорованим є лише високий фасад із трикутним фронтоном. Незвичним елементом є сонячний годинник посеред південної стіни, який зберігся до наших часів. До одного з кутів церкви прилягає перший, найстаріший корпус келій.
Дзвіниця
Поруч із церквою Благовіщення стоїть колишня дзвіниця, яка має кубічну форму. Зараз це один із корпусів монастиря, тут діє трапезна. А сучасна дзвіниця – маленька, вона виконує роль вхідної брами.
Церква та корпус келій, які є архітектурними пам'ятками і охороняються державою, зберегли свій автентичний вигляд та призначення. Каплиця дійшла до наших днів суттєво зміненою. Трапезну теж не раз перебудовували. Решта споруд – нові. А від найдавніших будівель, які тут були споруджені в час заснування обителі ченцями зі Скиту, залишилися лише фундаменти та підвали.
Інтер'єр
Церква Благовіщення відчинена для відвідувачів. Над створенням іконостасу працювали ченці Почаївської іконописної майстерні. Праворуч у храмі можна побачити високу проповідальницю з бароковими скульптурами Трьох Святителів, серед яких особливо помітним є святий Василій Великий.
Розписи інтер'єру церкви, на жаль, втрачено. Вже в радянські часи стіни остаточно забілили. Такий вигляд вони мають і зараз. Зате зберігся оригінальний іконостас і два бічні вівтарі: Усікновення голови Святого Івана Хрестителя та Преображення Господнього. Вівтар виготовили у 18 столітті за проектом Павла Ґіжицького. У всі періоди існування церкви він посідає в ній чільне місце. Також тут розміщено для вшанування чудотворну ікону Підгорецької Божої Матері.
