Пліснеська (Підгорецька) чудотворна ікона Божої Матері-Одигітрії
Перлиною нашого монастиря є Пліснеська (Підгорецька) чудотворна ікона Божої Матері-Одигітрії.
Перші писемні згадки про ікону зафіксовано на сторінках монастирського літопису "Синопсису" під 1692 роком. Монастирський літописець ієрей Василій, подаючи інвентарний опис церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с.Голубиця зазначає, що серед "…декількох ветхих стародавніх Намісних ікон була одна дуже старовинна Намісна ікона Пресвятої Богородиці".
У "Синопсисі" знаходимо й опис її найперших чудотворних дійств, що тривали з 21 квітня по 24 вересня 1692 р., а саме: "…образ Пречистої Діви сльозами ревними плакав, свічки ніким не запалювані по декілька разів при цій святій Іконі загорялися, багато недужих людей, що з вірою приходили до цього Образу, відповідно до свого прохання від різноманітних недуг і страстей тут зцілялися…".
Як зазначає ієрей Василій, творилися ці чуда стародавнього образу Пресвятої Богородиці в присутності всіх 24 монахів-отців і братів Підгорецького монастиря. Також свідками цих чудотворних дійств було багато народу як шляхетного стану, так і простих людей.
Правдивість чудотворних дійств досліджувала відповідна Духовна комісія, яку очолював єпископський намісник о. Ігнатій Максимович. Після тривалої їх перевірки, в ході якої під присягою було опитано всіх очевидців вищезгаданих чудес, вона визнала всі чуда, які творилися за посередництвом Пресвятої Богородиці від цього Стародавнього Образу, правдивими. На основі подання цієї комісії єпископ Йосиф Шумлянский своєю Грамотою від 14 квітня 1694р. проголосив Голубицьку ікону Божої Матері благодатною і наказав її з великими почестями перенести до Підгорецьої обителі.
Відповідно повідомлення "Синопсису", 17 квітня 1694 року цю Чудотворну ікону Божої Матері з процесією, за участю великої кількості віруючих та духовенства перенесено до Підгорецької чернечої обителі. У величавій процесії брали участь не тільки жителі Пліснеська і Підгорець, але й із багатьох інших населених пунктів краю.
У "Синопсисі" розповідається про те, як із псалмами і богопохвальними співами Чудотворну ікону Божої Матері спочатку внесли в старовинну монастирську церкву – Преображення Господнього, яка була збудована ще княжною Єленою. Відправили молебень до Пресвятої Богородиці. Надалі хода торжественної процесії направилася до нової монастирської церкви – Благовіщення Пречистої Діви Марії. Назустріч їй вийшли із свічками і кадилами отці і брати обителі. Перед церквою її поставили на гарно прибраний стіл. Була зачитана Грамота єпископа Йосифа Шумлянского про визнання її благодатною-чудотворною. Опісля ікону Пресвятої Богородиці з величальними пісноспівами, під мелодійний передзвін всіх монастирських дзвонів внесли в церкву. Потім відправили молебень Пресвятій Богородиці і Божественну Літургію, віддали хвалу Господу Богу і Пречистій Його Матері.
У 1695 р. на міста і села Галичини, в тому числі Бродівського повіту, в останній раз здійснили свій великий грабіжницький набіг татари.
Монастирський літописець пише, що татари тоді "…спустошивши чимало міст і сіл Бродівського повіту і церкви Божі вогнем попаливши, взяли в полон величезну кількість людей". Тоді Підгорецька обитель на Пліснеську була врятована від спустошення тільки заступництвом чудотворної ікони Божої Матері, до якої неустанно молилися монахи.
25 лютого 1695 р., як зазначається в "Синопсисі" "…чимало їх і цю святу обитель навкруги оточили, але завдяки Божому і Пресвятої Богородиці заступництву жоден із них не зміг наблизитися до обителі. Охоплені страхом великим, вони швидко втекли, хоча їх ніхто не гнав"…
7 квітня 1754 р. Апостольська Столиця за понтифікату Святійшого Отця Венидикта XIV, Папи Римського видала Декрет, відповідно до якого Чудотворну ікону Божої Матері Підгорецької василіянської обителі на Пліснеську було короновано. Головному престолу монастирського храму Благовіщення Пречистої Діви Марії було надано привілей повного повсякчасного відпусту. Це засвідчує відповідний напис, що є виведений золотими літерами у вишукано оздобленій, декоративній рамці, яка знаходиться над іконою.
Тобто, кожна Божественна Літургія, яка відправлена на цьому привілейованому престолі, надає вірним повний відпуст – відпущення гріхів і вічних дочасних кар за умови доброї сповіді, Святого Причастя і молитви в наміренні Святійшого Отця.
Власне, коронацію Чудотворної ікони Божої Матері Підгорецької чернечої обителі на Пліснеську, що величаво відбулася 25 червня 1754р. – в день святого Онуфрія, здійснив з окремого дозволу і Благословення Апостольської Столиці єпископ Лев Шептицький.
Коли в краю наступило атеїстичне лихоліття радянського комуністичного режиму, Підгорецький монастир ЧСВВ було закрито. Цю Чудотворну ікону Божої Матері корони, шати та її прикраси, а також цінні предмети церковної утварі монахи віддали жителям Пліснеська і Підгорець на переховування. Щоб не допустити зневаги з боку атеїстів над іконою, із метою врятувати від можливого знищення, її було передано на збереження в надійну родину Михайла Пігана.
Василіяни, передаючи монастирську святиню на збереження, вірили і надіялися на те, що в недалекому майбутньому Божим Провидінням ця давня чернеча обитель знову воскресне з руїн. Так воно і сталося. 7 квітня 1991 року Чудотворна ікона Божої Матері після декількох десятиліть вимушеної відсутності повернулася на головний вівтар храму Благовіщення Пресвятої Богородиці Підго-рецького монастиря ЧСВВ.
Століттями йшли і йдуть тепер шляхами-дорогами люди з околиць краю та подальших сторін до Чудотворної ікони Божої Матері храму Благовіщення Пречистої Діви Марії Підгорецької чернечої обителі ЧСВВ. А численні пожертви – дари, воти, якими вона була і є прикрашена, свідчать про Господні ласки, які під цим образом Пресвятої Богородиці на її побожних пошанувальників ісходили.
